Історія коледжу

Золотоноша – живописне містечко з незвичайно чарівною назвою. Воно знаходиться на лівому березі Дніпра, а саме на його притоці - річці Золотоношці, від якої, як вважають, і походить його назва. Наприкінці XVIII століття Золотоноша стала повітовим містом і отримала власний герб.

В місті є багато різноманітних підприємств, установ та навчальних закладів. Одним із найстаріших та найвідоміших навчальних закладів міста є Відокремлений структурний підрозділ «Золотоніський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету». Свою історію коледж розпочинає з 1898 року, коли Департаментом землеробства була створена «Золотоніська нижча сільськогосподарська школа І розряду імені статс-секретаря П.А. Столипіна». Перший навчальний корпус та допоміжні споруди були побудовані на землі, купленій земством у поміщика Кулічевського, що програв 70 десятин землі в карти. Першим керуючим школи був Анцібор. Сільськогосподарська школа готувала спеціалістів під його керівництвом і статутом, затвердженим головним управлінням землеустрою і землеробства 31 серпня 1912 року.

В період з 1898 по 1917 роки школа випустила 18 груп по 8-20 осіб. Юнаки віком не менше 14 років здавали відповідні вступні екзамени. Строк навчання був 4 роки. Кількість учнів не перевищувала 100 осіб. За навчання кожен учень платив 25 карбованців на рік.

Кожному учню видавалась книга “Правила поведінки учнів Золотоніської сільськогосподарської школи”. Була встановлена форма одягу: чоботи, чорний піджак з петлицями, мідні ґудзики із зображенням коси і грабель, головний убір – чорний кашкет із зеленою окантовкою і емблемою, парадний костюм – суконна гімнастерка і брюки. В холодну пору року учні носили бобрикові свитки.

У літній період занять не було. Учні працювали в господарстві школи. Кожен з учнів повинен був за літній період зробити гербарій та колекцію комах.

У навчальному плані сільськогосподарської школи були загальноосвітні дисципліни: закон Божий, російська мова, література, історія, географія, арифметика, геометрія. Природничо-наукові: фізика, хімія, ботаніка, зоологія, біологія. Спеціальні: землеробство, овочівництво, садівництво, ентомологія, фітопатологія, загальне тваринництво, домашнє тваринництво, технологія переробки продуктів сільського господарства, організація господарства.

Влітку і восени викладачі систематично організовували груповий обхід полів, городів, садів, квітників, парків і тваринницьких ферм. Викладачі зосереджували увагу учнів на відповідних об’єктах господарства.

Територія сільськогосподарської школи, близько 5 га землі, знаходилась на Куличевському хуторі Золотоніського району. У двоповерховому головному корпусі були навчальні класи, кабінети й учнівський гуртожиток.

Біля корпусу були розташовані житлові будинки, в яких проживали викладачі.

Парадний вхід був прикрашений аркою із буквами ЗСХУ (Золотоношское сельскохозяйственное училище). На території був парк і невелике озеро. Могутні вікові дуби, каштани, липа, ясени, клени, тополі були доповненням природної краси Золотоноші.

Також на території розміщувались ферми (птахоферма, конюшня, свиноферма, двір для худоби). Поруч були приміщення для сільськогосподарських машин, ваги, столова, столярна майстерня, кузня, слюсарна майстерня і контора.

Час від лютого до жовтня 1917 року був періодом прогресивного розвалу країни. Мобілізація 12 млн. людей в армію призвела до занепаду сільського господарства. Керівник Золотоніської сільськогосподарської школи А.С. Волощук був суворою людиною, для нього була характерна невтомна ініціативна діяльність та удосконалення сільськогосподарської освіти, благоустрою господарства. Йому під час війни доводилося навчати учнів із багатьох предметів як природничо-наукової, так і підготовка сільськогосподарських дисциплін.

У зв’язку з призивом до діючої армії педагоги змінювалися досить часто. Основні приміщення були реорганізовані в госпіталь.

Учням доводилося переселятися на квартири. Вони брали активну участь у бригадах Союзу Земств і міст по наданню допомоги в господарствах.

Вивчення «Рослинництва» у школі включало польоводство, садівництво, рільництво, садогородництво, декоративне садівництво, овочівництво, лісове господарство. Знання підтверджували практичними навичками у вивченні того чи іншого предмету. Учні вирощували цінні сорти багатьох овочевих культур, саджанці для ділянки лісу, за якими доглядали (біля с. Коробівка).

Годівля сільськогосподарських тварин здійснювалась в основному згідно з нормами. Чергові учні складали раціони, які затверджували викладачі. Багато уваги приділяли технологічній переробці продукції рослинництва і тваринництва.

Також учні займалися переробкою молока, консервуванням фруктів і овочів.

Сільськогосподарська школа до революції підготувала 350 агрономів нижчої кваліфікації. У 1920 році школа була реорганізована в технікум.

Всього до Другої світової війни в технікумі підготовлено 1000 спеціалістів сільського господарства. У період фашистської окупації вся навчальна та господарська база була знищена. У 1943 році вже було відновлено навчання за спеціальністю «Агрономія», а в 1947 році відбудовано навчально-дослідне господарство під керівництвом Маленка Георгія Іпатійовича.

У 1957 році навчальний корпус було переведено до нового приміщення із села Новодмитрівка в центр міста Золотоноша. У 1958 році проведено перший набір студентів на навчання на спеціальність «Ветеринарія» і припинено набір студентів за спеціальністю «Агрономія». Першими організаторами ветеринарного відділення були Колесніков В.Ф. – займав посаду директора з 1958 по 1962 рік та Альошин Б.І. – працював на посаді директора з 1962 по 1986 рік. У цей час значно зросла матеріально-технічна база навчального закладу. У 1968 році було проведено реконструкцію навчального корпусу із прибудованого приміщення з аудиторіями та спортивним залом. У 1987 році збудовано п’ятиповерховий гуртожиток на 220 місць.

До 1970 року в технікумі було заочне відділення за спеціальністю «Ветеринарія», яке підготувало 350 спеціалістів. У 1986-2003 роках колектив технікуму очолював Перетятько Олександр Михайлович, якому нелегко довелось долати труднощі, пов'язані з економічною кризою в країні. У 2001 році за його ініціативою було відкрито спеціалізацію «Санітарія ветеринарної медицини».

29 вересня 1992 року за наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України № 103 Золотоніський сільськогосподарський технікум перейшов у Золотоніський технікум ветеринарної медицини.

02 червня 1998 року за наказом № 63 по Золотоніському технікуму ветеринарної медицини згідно Статуту технікуму, затвердженого Міністерством агропромислового комплексу України 11 березня 1998 року, технікуму присвоєно звання «державний».

У 2005-2007 роках на посаді директора технікуму працював Пузло Петро Олексійович, який посприяв відкриттю нової спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».

25 квітня 2006 року за наказом Міністерства аграрної політики України № 210 «Про створення відокремлених структурних підрозділів Білоцерківського державного аграрного університету» Золотоніський державний технікум ветеринарної медицини реорганізовано в Золотоніський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету.

18 січня 2008 року, згідно наказу №18 Міністерства аграрної політики України, Білоцерківському державному аграрному університету присвоєно статус «національний».

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 87-р від 4 лютого 2015 року Золотоніський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету переданий зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 554 від 06.04.2017 року, Золотоніський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету перейменовано в Золотоніський коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету.

А 19 травня 2020 року Золотоніський коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету перейменовано на Відокремлений структурний підрозділ «Золотоніський фаховий коледж ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету».

З 2006 по 2023 рік директором технікуму була Лисенко Євдокія Василівна.

З лютого 2023 року директором коледжу призначено Жала Івана Івановича.

На даний момент коледж готує фахівців за спеціальностями «Ветеринарна медицина» та «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». У середньому щорічна кількість здобувачів освіти становить 300 осіб.

Навчально-виховний процес здійснюють 30 викладачів та 5 лаборантів у навчальному корпусі з 12 лабораторіями та 15 кабінетами, 2 комп’ютерними класами. До послуг здобувачів їдальня, спортивний зал, тренажерний зал, актова зала, музей історії коледжу та бібліотека. Іногородніх студентів забезпечують житлом у студентському гуртожитку.

Для підготовки студентів, набуття ними необхідних умінь та навичок, постійно проводяться навчальні практики, лабораторні та практичні заняття. Саме для цього були створені всі умови в лабораторіях навчально-виробничої клініки. Функціонує лабораторний корпус, в якому відбуваються заняття зі спеціальних дисциплін, зокрема «Хірургія», «Внутрішні незаразні хвороби», «Епізоотологія», «Паразитологія», «Акушерство», «Годівля», «Фармакологія». На навчально-виробничій клініці коледжу утримується поголів’я великої рогатої худоби, свиней, овець.

Колектив коледжу приділяє особливу увагу професійній активізації студентів. Перш за все шукає змістовні, цікаві форми роботи, які допомогли б студентам побачити важливість та престижність обраної ними професії. Для старших курсів проводяться екскурсії по відомих господарствах та підприємствах.

Першим обов’язком директора та адміністрації колежу є турбота про студентів. Всі здобувачі освіти охоплені навчанням, різними формами позаурочної роботи. Викладачі коледжу регулярно організовують і проводять предметні конкурси, олімпіади, тематичні виховні години, присвячені знаменним датам та подіям. Студенти беруть активну участь у святкових заходах та концертах.

Гордістю навчального закладу є народний ансамбль “Дружба”, створений у 1968 році заслуженим вчителем Фесаєм Вадимом Іллічем.

У лютому 2010 року ансамбль «Дружба» атестувався та підтвердив звання «Народний». Ще на посаді заступника директора з виховної роботи Лисенко Є. В. була ініціатором участі на Всеукраїнському фестивалі художньої творчості «Софіївські зорі». Учасники народно-етнографічного ансамблю «Дружба» неодноразово були нагороджені, займаючи перші місця на конкурсі, зокрема, солісти ансамблю Дорошенко Марія Василівна,  Шульга Світлана Василівна та Вергал Галина Романівна. Нині ансамбль продовжує свою роботу і є головною базою естетичного виховання студентів, вивчення національної культури. Керує ансамблем Олександр Іванович Филь.

У пошані в коледжі спортивно-масова робота. Діють секції з волейболу, футболу, баскетболу, настільного тенісу, шашок. Команди коледжу неодноразово брали участь в міських, районних та обласних змагань, на яких ставали призерами.

Багатий коледж і на відомих випускників, висококваліфікованих спеціалістів:

Васильченко Микола Семенович – герой України, заслужений працівник сільського господарства;

Жук Олександр Васильович — заступник голови Державного Комітету ветеринарної медицини України;

Кир’яченко Сергій Петрович – директор ТОВ «Русь»  с. Гельмязів;

Буркацький Валерій Васильович – голова Золотоніської державної адміністрації;

Соколан Іван Миколайович – голова Золотоніської районної ради;

Мельничук Петро Іванович – перший заступник голови Золотоніської державної адміністрації,

Вовк Віктор Юрійович – начальник управління ветеринарної медицини, головний державний інспектор ветеринарної медицини в Золотоніському районі;

Бобков Петро Іванович – начальник управління агропромислового розвитку в Золотоніському районі;

Білик Руслан Іванович – кандидат ветеринарних наук, доцент Національного університету біоресурсів і природокористування України;

Гончар Віталій Володимирович – доктор філософії, асистент Національного університету біоресурсів і природокористування України;

Давиденко Олена Валіковна – директор Золотоніської районної державної лабораторії  державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

Грекало Юлія Іванівна – директор Золотоніської районної державної лабораторії  державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Історія створення і становлення коледжу складає вже 125 років. Випускники нашого коледжу є провідними фахівцями в аграрному секторі, очолюють провідні сільськогосподарські підприємства, збагачують своїми науковими доробками теоретичне підґрунтя ветеринарної медицини, передають досвід у сферах ветеринарної медицини та технології виробництва і переробки продукції тваринництва.